Грижа шийного відділу хребта – дуже часта патологія, яка призводить до достатньо неприємних і серйозних наслідків. По частоті появи вона наступна після поперекової грижі.

Міжхребцева грижа шийного відділу хребта небезпечна за рахунок наслідків, які вона викликає, що обумовлено анатомічними та функціональними особливостями шийного відділу хребта. Адже він відповідає не лише за інервацію верхніх кінцівок, але й за інервацію всіх органів і тканин, розташованих нище, а також за кровопостачання головного мозку і забезпечення венозного відтоку від нього.

Крім того, слід згадати, що хребетний канал в шийному відділі дуже вузький за рахунок шийного потовщення спинного мозку. Цей фактор сприяє швидкій появі симптомів стиснення спинного мозку чи нервових корінців навіть при незначному зміщенні хребців чи появі протрузії чи грижі.

Шия є сполучною ланкою між головним мозком та всіма органами, адже в ній проходить велика кількість нервових провідних шляхів і кровоносних судин. Особливістю кровопостачання мозку є той факт, що четверта його частина постачається кров’ю з допомогою хребетних артерій, які проходять в каналі, що формується отворами поперечних відростків шийних хребців. Тобто, ці артерії заточені в кістковому каналі і їх прохідність залежить від стану шийних хребців.

Також слід згадати, що хребетні артерії забезпечують кров’ю саме задні відділи головного мозку, які відповідають за серцеву і легеневу діяльність, зір та слух. Тому грижа шийного відділу хребта викликає не лише неврологічні симптоми і біль, а й призводить до порушення діяльності задніх відділів головного мозку.

 

Від чого виникає грижа шийного відділу хребта?

Основним сприяючим фактором виступає остеохондроз хребта. Дистрофічні процеси в міжхребцевих дисках призводять до зниження їх тургору та еластичності, що збільшує шанси пошкодження фіброзного кільця диску і виходу пульпозного ядра назовні при навантаженнях. Причому, навіть незнані навантаження можуть привести до появи захворювання. Тобто, адаптаційні можливості і запас міцності значно послаблюються.

Можна сказати, що грижа шийного відділу хребта являється одним із ускладнень остеохондрозу.

До сприяючих факторів слід віднести також малорухомий спосіб життя, який приводить до послаблення м’язів та зв’язок, а також до порушення кровопостачання хребців і, відповідно, міжхребцевих дисків. Адже відомо, що диски не мають своїх судин, а їхнє живлення відбувається шляхом дифузії від хребців. Тому їх стан залежить від стану хребців.

Неправильно підібраний матрац та подушка також являються факторами ризику.

Генетичні аномалії розвитку хребців, а також нестабільність та зміщення хребців можуть виступати факторами розвитку грижі в послідуючому.

Серед причин, які безпосередньо викликають грижу шийного відділу хребта на фоні змінених дисків, являються травми хребта, важкі навантаження на пояс верхніх кінцівок, одноманітне статичне навантаження. Причому, на фоні ослаблених дисків такі навантаження можуть бути навіть незначними.

 

Симптоми грижі шийного відділу хребта

Міжхребцева грижа шийного відділу хребта протікає по різному і симптоми залежать від того, в якому сегменті хребта розміщена грижа, а також від наявності чи відсутності компресії нервових корінців, спинного мозку та вертебральних артерій. Але часто присутні всі симптоми.

Основні симптоми:

  • болі в шиї, які з’являються при подразненні чи защемленні корінців, посилюються при рухах;
  • біль в плечі, що іррадіює по всій руці – при поширенні запального процесу на плечове нервове сплетіння;
  • напруження м’язів шиї;
  • оніміння пальців рук – в залежності від розташування грижі німіють відповідні пальці (див. по попередньому посиланні);
  • обмеження або повна відсутність рухів в шиї;
  • головокружіння, головний біль;
  • симптоматична артеріальна гіпертензія – недостатнє поступання кисню до довгастого мозку приводить до посилення серцевого викиду для компенсації кровопостачання (захисна реакція, яка погіршує ситуацію);
  • синдром хребетної артерії – виникає при стисненні хребетних артерій;
  • порушення пам’яті, уваги, погіршення зору, шум у вухах;
  • вегетосудинна дистонія – основною причиною цього захворювання є патологія сегментарного апарату шийного відділу хребта, в тому числі і грижа;
  • гіпертензійно-гідроцефальний синдром – виникає внаслідок порушення венозного відтоку від головного мозку при стисненні вен у хребетному каналі;
  • парези і параліч периферичного типу при здавлюванні спинного мозку.

 

Лікування грижі шийного відділу хребта

Лікування грижі починається лише після якісної діагностики, яка дає вичерпну інформацію про розташування грижі, її розміри і напрямок вип’ячування. Для цього проводиться комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія, також проводиться ультразвукова діагностика з доплерографією для оцінки стану хребетних судин.

Слід сказати, що початковою стадією грижі є протрузія, тому лікування на етапі протрузії має більш благоприємний прогноз, ніж лікування вже сформованої грижі. Тому дуже важливим є раннє звернення до лікаря і правильно призначене лікування.

Лікування міжхребцевої грижі шийного відділу може проводитись, як консервативними, так і хірургічним методами, а вибір методу залежить від багатьох факторів, в тому числі від спеціаліста, до якого вперше звернувся хворий. Якщо хворий потрапляє до хірурга, то у більшості випадків йому запропонують операцію, якщо ж до невропатолога – він назначить медикаментозне лікування. Не можна сказати, що це не правильно, але завжди потрібно враховувати покази і можливість застосування того чи іншого методу і, найважливіше, враховувати інтереси хворого, а не свої власні.

Часто виникає необхідність оперувати, але для цього потрібні певні показання, наприклад, симптоми стиснення спинного мозку, наявність секвестрів, грижа великого розміру та неефективність консервативного лікування. Але не слід забувати, що хірургічне лікування не самий кращий спосіб: існує ризик ускладнень, часто виникає рецидив захворювання (приходиться знову оперувати).

Хірургічне лікування грижі шийного відділу повинно використовуватись лише в крайніх випадках і при неефективності консервативного лікування.

Хорошою заміною хірургічному втручанню є мікрохірургічний метод. Лікування грижі хребта лазером або так звана лазерна вапоризація диску має менше ускладнень та менш травматична, має короткий реабілітаційний період і є достатньо ефективною.

Часто лікування грижі шийного відділу хребта проводиться з допомогою медикаментів для зменшення запалення та болю, а також препарати, що покращують живлення хряща (хондропротектори). Але не слід забувати, що вони усувають лише симптоми (доречі, не завжди), але саму грижу не виліковують. Симптоматичне лікування може застосовуватись лише в комплексі з іншими методами, які впливають безпосередньо на причину.

Також часто призначаються препарати, які розширюють судини, але, враховуючи той факт, що хребетні артерії звужені не за рахунок спазму, а за рахунок механічного здавлювання ззовні, таке лікування недоцільне.

Високу ефективність має лікування з допомогою мануальної терапії в комплексі з фізіотерапією. Мануальна терапія усуває блоки і зміщення хребців, відновлює кровопостачання по хребетним артеріям та сприяє регресії самої грижі.

Правильне та дозоване витягування хребта сприяє поступовому втягуванню грижі і декомпресії нервових корінців. Але ще раз потрібно підкреслити – правильне застосування методу. Інакше можна ще більше ускладнити ситуацію. В медичному центрі “Меднеан” фахівці підберуть оптимальні параметри тракційної терапії для безпечного та ефективного лікування.

Для усунення цервікалгії, запального процесу та для стимуляції регенерації фіброзного кільця диску проводиться лазеротерапія або більш нові методи: HILT-терапія, лазерна терапія MLS. Добре усуває симптоми ультразвукова терапія, також застосовується електротерапія, магнітотерапія, високотонова терапія, кріотерапія. Добрий терапевтичний ефект має ударно-хвильова терапія.

Обов’язково проводиться масаж спини з акцентом на шийний відділ хребта, але проводиться обережно без прикладання сили.

Реабілітаційний період включає застосування лікувальної гімнастики для укріплення м’язів та зв’язок, покращення кровопостачання та рухливості шиї. Гімнастика також являє собою профілактику розвитку рецидиву або появи нової грижі.