Синдром хронічної втоми – це стан, характерний для високоурбанізованого населення, коли інтенсивний ритм життя з високим розумовим і емоційним перевантаженням не дає можливості повноцінно відпочити. Це, в основному, хвороба офісних працівників.

Також дуже важливим фактором в розвитку цього захворювання є синдром хребетної артерії, який викликаний компресією хребетних артерій в шийному відділі хребта, що призводить до погіршення кровопостачання головного мозку і його кисневому голодуванню. Тобто, хвороби хребта відіграють вагому роль у виникненні цього синдрому.

Причини та прояви синдрому хронічної втоми

Прогрес суспільства вимагає від людей багато сил, підвищеної розумової діяльності для того, що виконувати зростаючі потреби в суспільстві. Дуже часто це приводить до того, що не вистачає часу виконати певні завдання в робочий час, і вона доробляється дома. При цьому часу на повноцінний відпочинок не вистачає, що й приводить до синдрому хронічної втоми.

Синдром хронічної втоми частіше спостерігається в великих містах, де екологічна ситуація несприятлива і рівень хімічної забрудненості і радіації значно перевищує норми. Також є дані, які вказують на причетність до виникнення синдрому хронічної втоми вірусу герпесу 7 типу.

Синдром хронічної втоми, основним симптомом якого є стомлюваність, супроводжується немотивованою слабкістю і хронічною втомою, яка триває довгий час – від місяця до шести і більше. При цьому стані знижується працездатність, погіршується концентрація уваги. Втома не проходить після нічного відпочинку і приводить до погіршення емоційного стану, часто виникають розлади в сімейних стосунках, невроз тощо.

Синдром хронічної втоми також супроводжується симптомами порушення серцево-судинної діяльності: підвищення або пониження артеріального тиску (вегетосудинна дистонія), виникненням серцебиття, ниючого болю в ділянці серця. Однак ці симптоми відносяться до функціональних розладів, тобто органічних змін з боку серця чи судин немає.

Лікування синдрому хронічної втоми

Синдром хронічної втоми потребує комплексного та індивідуального підходу до лікування. В першу чергу потрібно виявити фактори, які приводять до розвитку цього стану та по можливості їх усунути. Часто відпочинок у вигляді відпустки є чудовим чинником для відновлення гарного самопочуття. Також важливим моментом є усвідомлення свого стану і бажання поміняти відношення до свого здоров’я. Іноді допомогає зміна місця роботи.

У програму лікування синдрому хронічної втоми головна увага приділяється саме мануальній терапії. Мануальна терапія дає можливість покращити кровопостачання головного мозку, зняти блоки та скутість, відновити інервацію периферії. Також ефективне лікування у вигляді загальносміцнюючої та релаксуючої терапії: гідромасаж та озонові ванни, пресотерапіяінфрачервона сауна, ручний масаж спини.

Лікування також включає слідуючі заходи:

  • нормалізація режиму відпочинку і розумового навантаження
  • розвантажувально-дієтична терапія
  • вітамінотерапія препаратами вітамінів B1, B6, B12 і C
  • загальний або сегментарний масаж спільно з гідропроцедурами і лікувальною фізкультурою
  • аутогенне тренування або інші активні методи нормалізації психоемоційного фону, психотерапія
  • іммунокоректори загального плану з адаптогенним ефектом
  • інші допоміжні засоби при необхідності (ноотропні засоби, антигістамінні препарати за наявності алергії).