Синдром зап’ястного каналу, тобто карпальний тунельний синдром – тунельна нейропатія, за якої відбувається здавлення серединного нерва між трьома кістковими стінками та утримувачем згиначів. Утримувачі згиначів, або поперечна зв’язка зап’ястя, представляє собою щільну зв’язку, натягнуту між променевим і ліктьовим підвищеннями зап’ястя і призначену для утримання сухожиль м’язів, згиналючих пальці і кисть.

Синдром зап’ястного каналу найбільш часто зустрічається у жінок старшого віку. Це захворювання вважається професійним у працівників, що виконують монотонні згинальні-розгинальні рухи кисті (наприклад, при складанні машин). Також від цього захворювання потерпають сурдоперекладачі.

Причини та прояви синдрому зап’ястного каналу

Широко поширене уявлення про те, що тривала щоденна робота за комп’ютером, яка вимагає постійного використання клавіатури, є чинником ризику розвитку синдрому зап’ястного каналу. Ряд наукових досліджень вказує на відсутність достовірних відмінностей у частоті виникнення цього синдрому в групі людей, які постійно працюють з клавіатурою при порівнянні із загальним населенням.

Часто його називають “тунельним синдромом”, хоча це некоректно – існує безліч інших тунельних синдромів (синдромів здавлення нерва у вузькому каналі), це лише один, найбільш відомий, з них.

Також характерне це захворювання для гітаристів і барабанщиків у разі довготривалої гри з неправильною постановкою руки. Причиною захворювання також може бути гігрома, яка локалізується на долонній поверхні зап’ястя.
Синдром зап’ястного каналу проявляється болем, поколюванням та онімінням (парестезією) у зоні іннервації серединного нерва (слабкість згинання кисті, першого і другого пальців, гіпестезія їх долонної поверхні).

Самим першим симптомом являється оніміння пальців, яке спочатку з’являється вночі, але із прогресуванням захворювання відчувається постійно. Починається спочатку на одній руці, яка більше використовується, а потім і на іншій.

Для об’єктивної діагностики синдрому зап’ястного каналу застосовується тест Тінеля (перкусія над місцем проходження серединного нерва в області зап’ястя, в разі позитивного тесту супроводжується парестезією в пальцях і на долоні), а також тест Фалена (максимальне згинання протягом трьох хвилин викликає хворобливість і парестезію на долонній поверхні 1-3 і частково 4 пальців). Також проводиться ультразвукова діагностика та термографія.

Лікування синдрому зап’ястного каналу

Лікування тунельного синдрому полягає в декомпресії (зменшенні тиску) вмісту анатомічного каналу, в якому відбулося здавлювання нерва. Вибір методів і тактика лікування залежить від стадії захворювання, на якій хворий звернувся за допомогою. Успішність лікування буде залежати від цього вибору, а також від комплексного та індивідуального підходу.

В медичному центрі “Меднеан” застосовуються сучасні немедикаментозні методи, що є запорукою не лише успішного, а й безпечного лікування. З цією метою ефективно застосовується фізіотерапія у вигляді цілого комплексу різноманітних процедур, які проводяться на сучасному обладнанні.

Ефективно застосовується ультразвукова терапія для зменшення набряку нервового стовбура, запального процесу та болю. Для регенерації оболонки нерва та відновлення нервової провідності незамінною є лазеротерапія, яка в центрі “Меднеан” проводиться в таких її різновидах, як низькоінтенсивний лазер, MLS-терапія та HILT-терапія. Лазер не лише стимулює регенерацію нервової тканини, але й чудово знеболює та зменшує запальний процес.

Також застосовується магнітотерапія з постійним та імпульсним магнітним полем, високотонова терапія, електротерапія з стимулюючими та розслаблюючими струмами, вигрівання та локальна кріотерапія, ударно-хвильова терапія та багато інших. При правильному та своєчасному лікуванні симптоми швидко затихають та відновлюється функція кінцівки.