Для того, щоб правильно проводити лікування коксартрозу, потрібно вияснити, що ж відбувається з кульшовим суглобом при цьому захворюванні. Коксартроз являється дегенеративним процесом, тобто, характеризується пошкодженням суглобового хряща, суглобових поверхонь і призводить до порушення функції кінцівки або повної її втрати. Тому лікування коксартрозу повинно бути направлене на призупинення цих дистрофічних процесів, а також на ефективне усунення симптомів.

Лікування коксартрозу: огляд методів

На самому початку слід сказати, що вилікувати коксартроз неможливо, як неможливо повернути молодість чи слово, випущене із вуст. Тому лікування коксартрозу передбачає наступні принципи:

  • усунення симптомів;
  • посилення регенерації хряща і, відповідно, призупинення прогресування коксартрозу;
  • покращення кровопостачання і живлення структур кульшового суглобу;
  • профілактика атрофії м’язів і їх укріплення;
  • відновлення рухливості суглобу.

 

Коксартроз супроводжується больовим синдромом, яскравість якого залежить від ступеня захворювання, тому лікування направлене на усунення болю. Більшість лікарів з цією метою використовують нестероїдні протизапальні препарати, які мають знеболюючий ефект. Це має сенс, але тільки в період загострення і сильного болю, однак приймати їх постійно не варто, бо вони мають багато побічних ефектів. Є дані, що тривале їх застосування призводить до ще більшого пошкодження хряща і прогресування коксартрозу. Також потрібно розуміти, що їх застосування не лікує коксартроз, це лише симптоматичне лікування.

Значно зменшити побічні ефекти можна при використанні селективних протизапальних препаратів, але зловживати ними теж не можна.

Стосовно протизапальних мазей і кремів – реклама наділяє їх великими можливостями, але якщо чесно, то толку від мало. В тих випадках, коли мазь має подразнюючий чи зігріваючий ефекти, може відбуватись рефлекторне зменшення болю і тільки.

Лікування коксартрозу передбачає широке використання хондропротекторів. Це препарати, які являють собою субстрат, що живить хрящову тканину. Тобто, виходячи з логіки, їх застосування є цілеспрямованим впливом на сам патологічний процес. Так воно і є, але потрібно сказати, що лікувальний ефект від їх застосування наступає далеко не одразу. Для отримання ефекту потрібно приймати хондропротектори протягом тривалого часу курсами з перервами, а це не дешево. Окрім того, вони можуть бути корисні лише на початкових стадіях коксартрозу.

Також слід враховувати той факт, що термінальна пластинка, через яку відбівається живлення хряща від кістки. Ущільнена, що створює перешкоду для проходження компонентів препарату до суглобового хряща. Але, так чи інакше, їх застосування виправдано.

Часто для лікування коксартрозу використовують внутрішньосуглобові ін’єкції. Але ця процедура достатньо складна, так як попасти всередину кульшового суглобу достатньо важко, тим більше при значному зменшенні суглобової щілини. Крім того, існує ризик пошкодити судинно-нервовий пучок. Тому, зазвичай, проводять ін’єкції в навколо суглобовий простір. Для цього використовують стероїдні препарати, використання яких виправдано не більше двох-трьох разів. При частому їх використанні коксартроз прогресує.

Стосовно внутрішньо суглобового введення хондропротекторів , то це ефективно, але тільки при введенні в порожнину суглоба. Але, враховуючи необхідність тривалого їх застосування, множинні ін’єкції будуть травмувати суглоб, що може викликати зворотній ефект.

Операція по заміні суглобу пропонується на третій стадії коксартрозу, іноді і на другій. Але слід нагадати, що ендопротезування має багато ризиків, в тому числі можливість інфікування або неідеальної підгонки частин імплантата, що призводить до швидкого розбовтування і зменшення терміну придатності. Також при ідеально виконаній операції імплантат все рівно потребує заміни через 10-15 років. Тому це дуже дорого, травматично і психологічно важко для хворого.

Виходячи із вищесказаного, слід намагатися по максимуму зберегти власний суглоб, використовуючи для цього консервативне лікування.

Лікування коксартрозу без операції

Лікування коксартрозу залежить від ступеня захворювання. Коксартроз першого ступеня добре піддається лікуванню, можливе навіть повне одужання. Шкода тільки, що на цій стадії хворі не звертаються за допомогою. Коксартроз другого ступеня потребує тривалого лікування і підтримуючих курсів один раз в рік або півтора. Лікування коксартрозу третього ступеня направлено на покращення самопочуття хворого, усунення симптомів і призупинення прогресування захворювання, що віддалить необхідність операції на більш тривалий термін або виключить її необхідність взагалі.

Лікування коксартрозу в медичному центрі “Меднеан” проводиться без операції. Для лікування використовується мануальна терапія та фізіотерапія у вигляді різноманітних процедур.

Мануальна терапія здатна відновити рух в кульшовому суглобі, розвантажити його і усунути підвивихи і функціональні блоки. Це дуже дієвий метод, який може полегшити стан хворого одразу після маніпуляцій. Деякі лікарі, які вважають цей метод конкурентним собі і “забираючим у них хліб”, різко критикують мануальну терапію і строго забороняють її застосовувати. Але як би вони не хотіли зганьбити цей метод, він все рівно залишається дуже ефективним. Звичайно, деякі “костоправи” самоучки в деякій мірі дискредитують мануальну терапію своїми некваліфікованими діями, але це не повинно викликати недовіру до самого метода. За допомогою мануальної терапії ефективно проводиться не лише лікування суглобів, але й лікування захворювань хребта.

Для усунення больового синдрому і посилення кровопостачання використовується ультразвукова терапія. Позитивний вплив в процесі лікування коксартрозу має магнітотерапія, яка не лише знеболює і покращує циркуляцію крові, а й підвищує адаптаційні можливості організму до різких змін в навколишньому середовищі.

На стадії м’язових спазмів, які виникають як захисний механізм при появі болю, ефективно використовується електротерапія, а саме розслаблюючі токи. На стадії м’язової атрофії показане застосування стимулюючих токів.

Коксартроз супроводжується руйнуванням хрящової тканини, тому для стимуляції її регенерації особливою ефективністю володіє лазеротерапія, а також більш потужна HILT-терапія. Вона володіє більш глибокою проникаючою здатністю, що є дуже важливим для кульшового суглобу, який оточений товстим шаром м’язів і підшкірної клітковини. Це новий метод лікування коксартрозу, який добре себе зарекомендував.

Для розширення судин і покращення циркуляції крові проводиться вигрівання сольовими грілками, також ефективно використовується локальна кріотерапія. Застосовується інфрачервона сауна, яка дає глибоке прогрівання і посилення кровообігу, а також очищення організму. З метою посилення кровоточу і стимуляції загального метаболізму проводиться високотонова терапія.

Ударно-хвильова терапія незамінна в процесі лікування цього захворювання. Коксартроз призупиняє своє прогресування з її допомогою і стан пацієнта значно покращується. Ударно-хвильова терапія відновлює рухливість суглобу, покращує трофіку тканин, руйнує патологічні відкладення солей кальцію.

Для зменшення навантаження на суглобові поверхні проводиться витягування суглобу з допомогою сухої витяжки або використовується підводна витяжка. Також даються рекомендації хворим щодо використання милиці для обмеження навантаження під час ходьби.

Коксартроз, лікування якого проводиться в комплексі з масажем, потребує щадного проведення цієї процедури. Масаж покращує кровопостачання і живлення тканин, відновлює еластичність зв’язок і суглобової капсули, що покращує живлення також і хряща. Використовується також і гідромасаж, який окрім релаксації покращує емоційний стан пацієнта. Обов’язково проводиться механотерапія для пасивної розробки суглоба.

Коксартроз – це прогресуюче захворювання, тому лікування необхідно повторювати один або два рази в рік, в залежності від стану пацієнта, що виключить необхідність операції.

Гімнастика при коксартрозі

Коксартроз тривалий час може не проявлятись, якщо після лікування займатися спеціальною гімнастикою. Гімнастика при коксартрозі є основою тривалої ремісії і хорошого самопочуття.

Гімнастика передбачає навантаження на м’язи і сухожилля з мінімальними рухами і навантаженням на сам суглоб. Тобто, робити присідання або займатися на велотренажері не потрібно, це ще більше може пошкодити суглобовий хрящ. Замість цього потрібно проводити статичне напруження м’язів стегна. Наприклад, в положенні на спині піднімати ногу на 15-20 см від підлоги і утримувати в такому положенні декілька секунд, потім повільно опускати. При статичному напруженні м’язи отримують добре навантаження, в той час як кульшовий суглоб практично не нагружається. Але в любому випадку комплекс вправ потрібно узгодити з лікуючим лікарем і застосовувати тільки після основного лікування коксартрозу і в період ремісії.

Коксартроз, по своїй суті, може тривалий час не турбувати і можливість відтягнути операцію або взагалі його уникнути існує, що залежить не лише від кваліфікації спеціаліста, але й від самовідданої і цілеспрямованої праці над собою і сили волі хворого.