Артроз кульшового суглобу (коксартроз) – це дегенеративно-дистрофічне захворювання, особливістю якого є пошкодження суглобового хряща кульшового суглобу з порушенням його функцій.

Для коксартрозу характерний розвиток, зазвичай, після сорока років і частіше спостерігається в жінок. Він може вражати як один суглоб, так і два одночасно. Але слід сказати, що при односторонньому враженні, з часом, коксартроз починається і на іншому боці. Він має і інші назви: артроз кульшового суглобу, остеоартроз кульшового суглобу, деформуючий коксартроз.

Причини коксартрозу

В залежності від причини, яка викликає коксартроз, розрізняють первинний і вторинний артроз кульшового суглобу. В тих випадках, коли причини його розвитку невідомі, говорять про первинний або ідіопатичний коксартроз. Але якщо говорити відверто, то причини первинного артрозу – це фізіологічні процеси старіння. Зазвичай хвороба розвивається в похилому віці. Тобто, його поява не пов’язана з іншими захворюваннями.

Вторинний коксартроз з’являється на фоні інших хвороб.

Причини вторинного коксартрозу:

  • дисплазія кульшових суглобів, яку неправильно лікували чи пізно почали;
  • остеохондропатія головки стегнової кістки (хвороба Пертеса) – при пізно початому лікуванні основним ускладненням цього захворювання є коксартроз;
  • вроджений вивих головки стегнової кістки без адекватного лікування;
  • травми і переломи в ділянці кульшового суглобу – часті причини коксартрозу;
  • перенесений артрит інфекційного походження;
  • ревматоїдний артрит;
  • асептичний некроз головки стегнової кістки;
  • хвороби обміну речовин, такі, як подагра і цукровий діабет.

 

Сприяючими факторами цього захворювання суглобів служить надлишкова вага, малорухомий спосіб життя. Плоскостопість призводить до зміни навантаження на кульшові суглоби, що збільшує вірогідність того, що виникне коксартроз. Захворювання хребта, такі, як сколіоз, також змінюють навантаження на суглоби, від чого може сформуватися коксартроз.

Симптоми коксартрозу

Симптоми коксартрозу починаються поступово і наростають, в міру розвитку захворювання. Основний симптом – біль в ділянці кульшових суглобів. Частіше біль турбує в паху, а також по боковій поверхні стегна, рідше в ділянці сідниці. Біль поширюється до коліна, іноді трохи нижче коліна.Іноді перший симптом, який з’являється – це біль в коліні, причини якого пов’язані з початком появи артрозу кульшового суглобу.

Симптоми виникають при навантаженні: тривалій ходьбі, при вставанні з стільця чи ліжка. При цьому, після того, як хворий розходиться, біль в стегні трохи затихає, але потім знову посилюється. Тобто симптоми посилюються при фізичних навантаженнях і затихають в спокої, що відрізняє коксартроз від запальних захворювань суглобу.

Слід сказати, що поступовий розвиток коксартрозу із слабо вираженими симптомами призводить до того, що хворий не звертається за допомогою, а коксартроз в цей час прогресує. Це певним чином зменшує шанси на одужання.

Наступний симптом, який виникає при цьому захворюванні – обмеження руху. Хворий не може підтягнути ногу до живота, відвести в бік, важко одіватись і взуватись.

З часом з’являється хруст. Хрустять суглоби від того, що хрящова тканина пошкоджується і деформовані суглобові поверхні при рухах створюють специфічний звук. Спочатку хруст ледве відчутний, але по мірі прогресування захворювання відчувається сильніше і стає грубим та сухим.

Через біль і вкорочення кінцівки з’являється кульгавість, яка спочатку ледь помітна, а потім хворий припадає на хвору ногу. В цей час хворі, зазвичай, використовують милицю чи палку для підтримання рівноваги і розвантаження кінцівки. Кульгання призводить до зміни навантаження на поперековий відділ хребта, від чого з’являється біль у попереку, попереково-крижовий радикуліт.

Коксартроз характеризується також вкороченням кінцівки, що пов’язано із значним руйнуванням хрящової тканини і головки стегнової кістки. Воно добре спостерігається в лежачому положенні при зведених п’ятках.

Коксартроз супроводжується атрофією м’язів стегна. При цьому хвора нога стає тонша і виглядає в’ялою.

Слід сказати, що симптоми коксартрозу поступово наростають і призводять до втрати працездатності, але, якщо не проводити своєчасне лікування коксартрозу, це призводить до повного знерухомлення, тобто, до анкілозу і, відповідно, до інвалідності.

Діагностика

Для правильного визначення діагнозу враховуються клінічні симптоми і дані огляду і пальпації. Проводяться функціональні проби для з’ясування об’єму рухів, оцінюється довжина кінцівок для виявлення вкорочення. Із інструментальних методів діагностики використовується оглядова рентгенографія тазу, при необхідності проводиться комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія. Для оцінки суглобового хряща проводиться ультразвукова діагностика.